Мінералогічна колекція, на базі якої створений „Музей коштовного і декоративного каміння”, започатковано у 1951 р., а в 1958 р. була зареєстрована в Житомирському обласному управлінні культури під назвою „Мінералогічний музей на громадських засадах”. У 2001 році Музею коштовного і декоративного каміння присвоєно статус „Науковий об’єкт, що становить національне надбання України”.
У вітринах Музею демонструються зелені кристали берилу, ніжно-блакитні аквамарини, прозорі зразки гірського кришталю, димчастого кварцу та чорного моріону; рожеві, блакитні і поліхромні топази, багряно-фіолетові кристали аметисту та багато інших дивовижних мінералів та гірських порід. Всього їх біля 1800 зразків із геологічних утворень України, країн СНД, Європи, Америки, Африки та інших місць світу.

Експозиція музею  займає п’ять  великих залів.

         В першому залі представлено декоративно-облицювальне каміння України (літотека). Декоративне каміння України славиться унікальним за своєю насиченістю забарвленням, високою міцністю та витривалістю.
Серед значного розмаїття плиток декоративного каміння, які представлені на огляд, особливу увагу привертають неперевершені за забарвленням та малюнком (текстурою) такі породи як рожево-червоний граніт Лезниківського, сірий граніт Корнинського, сірий граніт Покостівського родовищ Житомирської області, темно-малиновий граніт Токівського та сірий граніт Кудашівського родовищ Дніпропетровської області, червоний граніт Капустянського та рожевий граніт Крупського родовища з Кіровоградської області, а також сірий граніт Янцівського родовища Запоріжської області, рожево-сірий граніт Новоданилівського родовища та зелено-сірий граніт Костянтинівського родовища Миколаївської області та ін.
Серед лабрадоритів слід відмітити декоративні плитки з родовищ Очеретянське, Небіжське та Андріївське (Житомирська обл.). Зачаровує погляд лабрадор Федорівського родовища, який має унікальну золотисто-оранжево-зелену іризацію. Не менш привабливим декоративним матеріалом є габро родовищ Рудня-Шляхова, Зарічного, Торчинського (Житомирська обл.).
В залі демонструються також і готові вироби з декоративного каміння. Чудові великі вази з зеленого та рожевого граніту, міні-фонтанчик з червоного  капустянського граніту, родовище якого знаходиться в Кіровоградській області, стіл з іризуючого лабрадориту Невирівського родовища, кам’яні чаші  та інші.

         В другому залі представлені найбільш характерні зразки гірських порід, які вміщують камерні пегматити, а також кристали, друзи і зростки мінералів, характерних для різних структурних зон камерних пегматитів Волинського родовища моріону. У вітринах залу можна побачити породи в яких  розміщуються пегматитові тіла, з яких зон вони складаються. Детально роздивитись тонку “графіку” письмового граніту, побачити величезні друзи польового шпату, блискучі “їжачки” гетиту, білі кристалики фенакіту.
Особливе місце серед мінералів камерних пегматитів у вітринах другого залу займають кристали кварцу – одного з самих цікавих мінералів.
Найбільший кристал кварцу, видобутий на Волині важив 10 т. Пізніше був видобутий кристал – гігант кварцу вагою 7т. В музеї можна побачити друзу чорного кварцу моріону вагою 361 кг.
В окремій вітрині представлені зразки, які характеризують зональну будову великих кристалів кварцу Волині, яка змінюється від центру до периферії: гірський кришталь, димчастий кварц, моріон. Російський академік Ферсман О.Є. писав: “Кварц – це насправді благородний мінерал, такий простий, широко розповсюджений, такий чудовий, незвичайний по різноманітності своїх властивостей, такий могутній і вірний друг і слуга людини”.
Крім того, відвідувачі завжди з цікавістю розглядають й інші експонати цього залу: реголіт – справжній місячний грунт, який був подарований музею космонавтами; великий одиночний кристал кварцу та дивні друзи гірського кришталю з родовищ Уралу.

         Наступний зал – третій – розповість про різномаїття кварцу – це прозорі та білі кристалики, що нагадують навіки застиглий лід;  чорні, подібні на обеліски в мініатюрі; золотисті цитрини з сонячним промінчиком всередині та світло-зелений празем. Викликають захоплення мармарошські “діаманти”- дрібні (не більше 5 мм) водяно-прозорі кристалики,   які виграють на сонці багатьма блискучими гранями. Бразильські жеоди аметисту, які демонструються, надовго залишаться в  пам”яті. Середини цих мигдалин вкриті маленькими кристаликами фіолетового кольору, які так тісно притиснуті один до одного, що утворюють гострокутні щіточки.
Крім того, в цьому залі відвідувачі можуть ознайомитись з геологічною літературою, як наукового напрямку так і пізнавального, розрахованого на широке коло любителів мінералів.

         В четвертому залі експонуються зразки дорогоцінних мінералів волинських камерних пегматитів: берили і топази.
Топаз. Топаз з давніх часів приваблював до себе увагу людей як ювелірний камінь. Він характеризується особливою внутрішньою грою світла, блиском, небесною блакиттю, золотистим кольором сонця, легкістю і прозорістю краплин вранішньої роси.
По  характеру забарвлення волинські кристали топазу зустрічаються одноколірні (безбарвні, блакитні, рожеві) і поліхромні (блакитно-рожеві). Габітус більшості кристалів – призматичний.
Першовідкривачем волинських топазів і берилів, як і в цілому Волинського родовища моріону, є  Г.І.Осовський. [ 3 ]
         Знахідки великих прозорих (ювелірних) кристалів топазу вагою від 1 до 50кг на Волині – звичайна справа.
Найбільший кристал топазу, який був видобутий у 1964 р. на Волині важив 117 кг. Висота кристалу – 82 см.  Центральна його частина жовтого кольору, а периферійна -  рожево-жовтого. Головка кристалу цілком прозора, а основа непрозора за рахунок великої кількості тріщин і газово-рідинних включень (Сорокін Ю.Г.1965). Обсяг ювелірної сировини з цього кристалу склав 48 кг.
В цьому ж пегматиті був видобутий другий великий кристал топазу вагою 110 кг,  цілком прозорий (ювелірний) рожево-жовтого кольору, який і тепер знаходиться в Мінералогічному музеї ім. О.Є.Ферсмана (м. Москва).
Третій по вазі кристал топазу вагою 68 кг видобутий на Волині в 1952 р. і переданий в музей землезнавства Московського університету ім. Ломоносова.
У музеї зберігається кристал топазу блідо-блакитного кольору вагою 28,520кг. Розміри його 32х27х23 см. [ 2 ]
Унікальним (ювелірним) кристалам топазу, які зберігаються в Музеї, по добрій традиції присвоєні імена – “Академік Олександр Ферсман”, “Джерельце”, “Казка”, “Золоте Полісся”.
Ці унікальні всесвітньо відомі кристали топазу – гордість і краса поліського краю.
Є в музеї вітрини, повз які без захоплення не може пройти ні академік, ні школяр. Це, в першу чергу,  вітрина з берилами. Забути ці кристали неможливо:  вони прозорі та чисті, кожна грань призми має свій неповторний візерунок глибоких нерівних впадин – “фігурок травлення”, що придає неповторну і привабливу індивідуальність волинським берилам.
Для кристалів берилу Волині характерна різноманітна гама зеленого кольору – оливково-зелений, травянисто-зелений. Типовими є золотисто-жовті геліодори, що ніби заповнені теплом сонця. Рідко зустрічаються кристали ніжно-голубого кольору аквамарини та безбарвні гошеніти.
В музеї можна побачити і найбільший кристал берилу, який був видобутий на Волині, завдовжки 135 см та вагою 66,6 кг. Він непрозорий за рахунок великої кількості газово-рідинних включень та тріщин.
Вражають уяву відвідувачів унікальні (ювелірні) кристали берилу, яким присвоєнні  власні імена.
Кристал “Академік Євген Лазаренко” названий в честь відомого українського геолога академіка Є.К.Лазаренка, одного з ініціаторів і багаторічного керівника наукових досліджень Волинського родовища. За оцінками спеціалістів кристал є ювелірною сировиною вищого ґатунку. Одна приполірована грань дає можливість бачити всю досконалість цього дивовижного прозорого кристалу.
Одним з улюблених відвідувачами експонатів музею є надзвичайної краси оливково-зелений прозорий іменний берил “Апостоли Петро і Павло” - унікальний паралельний зросток двох кристалів берилу, покритий фігурами природного травлення. Цей кристал можна годинами роздивлятись і постійно знаходити нові штрихи.

         Чотири унікальні кристали топазу і два кристали берилу, які мають власні імена, в 2001 р. занесені в Державний реєстр України з їх власною назвою, на них оформлені спеціальні свідоцтва. Шість іменних зразків зараховано до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України  згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 306-р від 12 травня 2004 року. [6 ]
В цьому ж залі представлені мінеральні багатства України: дивовижні кристали жовто-зеленого Федорівського лабрадору, високо-декоративні строкаті яшми Кіровоградської області, карпатський ніжно-рожевий родоніт, чудернацькі гілочки закаменілого дерева, шматочки благородного опалу з Приазов’я, зразки  “тигрового” і “соколиного” ока, джеспіліту (Кривий Ріг), пірофілітового сланцю з Житомирщини.
Не менший подив викликають мінерали та гірські породи з різних куточків світу, які демонструються в музеї. Тут і голубі аквамарини з Бразилії та Пакистану, буро-жовтий гіпс з Польші, соковито-зелений уральський малахіт, яскраво-червоний рубін з Бразилії, зеленувато-блакитна бірюза з Середньої Азії. Заворожують погляд агати: тонкі пластинки з ритмічно-зональних шарів нагадують загадкові печери; руїнний агат подібний на старовинні гравюри з баштами замку; агат-моховик навіює образи казкових рослин.  Любителі каменів можуть роздивитись у вітринах різноколірні гранати, зразки фіолетового чароїту та ніжно-зеленого амазоніту, небесного лазуриту,  ісландського шпату, та багато-багато зразків іншого кольорового каміння.
І нарешті, як завершальний акорд – п’ятий зал, в якому демонструються вироби із дорогоцінного та декоративного каміння. Різноманітні самоцвітні речі: намиста з моріону, гірського кришталю, яшми, малахіту, оніксу, підсвічники з родоніту, маріуполіту; вази із змійовика, селеніту, оніксу; шкатулочки з обсидіану, унакіту. Окрема вітрина з синтетичними мінералами – корундом, гранатами, бірюзою, фіанітом.
Особливе місце в залі займає сонячний камінь – бурштин. У вітринах музею виставлені зразки  бурштину Клесівського родовища і виробів з нього – першого промислового родовища бурштину в Україні. Першовідкривачами Клесівського родовища бурштину є геологи ВАТ „Західкварцсамоцвіти”: І.С.Василишин, В.І.Панченко, Т.М.Бурлакова. Український бурштин характеризується великою різноманітністю розмірів, забарвлення і форм. Розміри окремих зразків сягають до 200 мм. Вражає гамма забарвлення Клесівського бурштину: від безбарвного і білого через різні відтінки жовтого, червоного до майже чорного. Заворожують  око рідкісні зразки бурштину лимонно-жовтого кольору, що за висновком Польської Академії наук, характерний тільки для Клесівського родовища. За різноманітністю забарвлення бурштин з покладів України переважає знаменитий сукциніт Прибалтики.
Справжньою окрасою залу є вітрина з огранованими виробами з самоцвітів Волинського родовища. Прекрасно ограновані оливково-зелені берили, унікальні топази, кварц різних кольорів. Переливаючись блискучими гранями, вони  захоплюють відвідувачів грою світла.
Відвідувачі, які приходять в музей, крок за кроком, від вітрини  до вітрини поповнюють свої знання про дивний світ каменю.